Подписка
   Поиск:
 

Журнал: «Ліки України Плюс» електронне видання


Свежий номер

Свежий номер

15.11.2018г.

Раздел:  Оригінальні дослідження, клінічні випадки

  1. Indoor-реклама ОТС-лікарських засобів: зарубіжний досвід, стан та перспективи впровадження в Україні    А. Б. ОЛЬХОВСЬКА, В. В. МАЛИЙ
    Мета дослідження – систематизація та аналіз інструментів indoor-реклами безрецептурних (ОТС) лікарських засобів, обґрунтування перспективи їх впровадження та практичного застосування в Україні. Матеріали та методи. Як матеріали дослідження були використані наукові публікації фахового та економічного спрямування, результати опитування експертів та респондентів. У роботі застосовані методи групування та узагальнення, контент-аналізу, логічного аналізу, анкетного опитування, особис- того інтерв’ювання. Результати. Розкрито значення та поняття indoor-реклами як елемента персоніфікованих маркетин- гових комунікацій. Проаналізовані тенденції сегмента indoor-реклами в зарубіжних країнах та в Україні. Систематизовано інструменти indoor-реклами для просування безрецептурних лікарських засобів. На підставі результатів анкетного опитування експертів визначено перспективність indoor-реклами ОТС- лікарських засобів у фармації. Окреслені переваги іndoor-реклами для суб’єктів фармацевтичного ринку. Визначено види indoor-реклами безрецептурних лікарських засобів, які доцільно застосовувати вітчизняним фармацевтичним підприємствам. Проаналізовано вплив indoor-реклами ОТС-лікарських засобів на споживчу поведінку. Висновки. Досвід рекламного ринку в розвинених країнах, порівняно з Україною, та сучасні тренди, що склалися за кордоном у застосуванні indoor-реклами як елемента маркетингових комунікацій, можуть слугувати певним орієнтиром для впровадження та практичного застосування суб’єктами вітчизняного фармацевтичного ринку для просування безрецептурних лікарських засобів.
  2. Застосування L-лізину есцинату в профілактиці парезу гортані після операцій на щитоподібній залозі    В. І. КОЛОМІЙЦЕВ, В. Н. МАРІНА
    Метою роботи було визначення ефективності застосування L-лізину есцинату в профілактиці виник- нення парезу гортані після тиреоїдектомії. Матеріали та методи. Обстежено 492 пацієнти, які протягом 2010–2016 рр. перенесли тиреоїдекто- мію з приводу доброякісної патології при збільшенні розмірів щитоподібної залози І–ІІ ст. У групі І (242 пацієнти) проводилась профілактика парезу гортані внутрішньовенним введенням розчину L-лізину есцинату 0,1 % 10 мл одноразово під час операції. Група ІІ (250 пацієнтів) – група порівняння. Діагноз парезу гортані підтверджували проведенням непрямої ларингоскопії. Результати. Скарги на дисфонію протягом стаціонарного лікування були в 35 пацієнтів: у групі І, в якій застосовували профілактику L-лізину есцинатом, дисфонія виявлена у 8 (3,3 %) хворих; в групі ІІ (групі порівняння) – у 27 (10,8 %) (χ2=10,45, p=0,0012). Парез гортані було підтверджено в 16 спостереженнях: у групі І – у 3 хворих (1,2 %), у групі ІІ – у 13 (5,2 %) пацієнтів (χ2=6,130, p=0,014). У 79 (32,6 %) пацієнтів першої групи виявлено кістозно змінені вузли щитоподібної залози. Парез гортані діагностовано в 1 (1,3 %) хворого з кістозними вузлами та у 2 (1,2 %) пацієнтів з вузлами солідної будови. Серед пацієнтів другої групи у 76 (30,4 %) діагностовано кістозну дегенерацію вузлів і в 6 (7,9 %) з них спостерігали парез гортані; серед 174 пацієнтів із солідними вузлами було 7 (4,0 %) випадків паре- зу гортані. Вищу частоту парезу серед пацієнтів із кістозними вузлами щитоподібної залози без профі- лактики L-лізину есцинатом можна пояснити більш вираженими в них ексудацією та набряком тканин. Висновки. Застосування L-лізину есцинату зменшує частоту післяопераційного парезу гортані після тиреоїдектомії. Ефективність профілактики L-лізину есцинатом вища при операціях з приводу кістозних вузлів щитоподібної залози.
  3. Клініко-анамнестична характеристика хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом    В. Й. ЦЕЛУЙКО, Д. А. КОРЧАГІНА, О. Е. МАТУЗОК
    Мета роботи – вивчити клініко-анамнестичну характеристику хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом. Матеріали та методи. Обстежено 50 хворих на АГ у поєднанні з гіпотиреозом. Хворих було поді- лено на 2 групи. І група включала 25 пацієнтів з АГ у поєднанні з компенсованим гіпотиреозом, ІІ група – 25 пацієнтів з АГ та декомпенсованим гіпотиреозом. Критерієм компенсації вважали рівень тиреотроп- ного гормону (ТТГ) <4,4 мМО∕л. Контрольну группу склали 30 хворих на АГ без дисфункції ЩЗ. Результати. У хворих на гіпотиреоз виявлений достовірно вищий рівень офісного діастолічного артері- ального тиску, ніж у хворих контрольної групи (р=0,005 та р=0,0002 для І та ІІ груп відповідно). Тільки 56 % хворих на АГ, коморбідну з гіпотиреозом, і 83,3 % хворих на АГ без порушень функції ЩЗ приймали АГТ (р=0,01). Хворі ІІ групи мали достовірно більш виразні порушення ліпідного обміну, ніж хворі І групи (р=0,001 для ЗХ; р=0,002 для ХС ЛПНЩ; р=0,015 для КА) та хворі контрольної групи (р=0,01 для ЗХ; р=0,042 для ХСЛПНЩ). Висновки. За наявності супутнього гіпотиреозу у хворих на АГ відзначається вищий рівень офісного ДАТ. Ці хворі достовірно рідше отримують АГТ та мають достовірно більш виразні порушення ліпідного спектра крові.
  4. Частота основних факторів кардіоваскулярного ризику та наявність коморбідності у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця похилого та старечого віку    В. Ю. ЖАРІНОВА, Г. П. ВОЙНАРОВСЬКА, І. С. ШАПОВАЛЕНКО
    Мета роботи – вивчити частоту основних факторів кардіоваскулярного ризику (КВР) та наявність коморбідності у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) похилого та старечого віку. Матеріали та методи. Проведена ретроспективна оцінка історій хвороб 454 пацієнтів з ІХС, які отримували стаціонарне лікування в кардіологічному відділенні ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМНУ» за період з 1997 до 2017 року. Всі обстежені були вперше госпіталізовані в стаціонар та в подальшому перебували під спостереженням з основним діагнозом ІХС: стабільна сте- нокардія напруження I–IV ФК. Діагноз основного захворювання встановлювали на підставі загальноклінічних обстежень та спеціальних інструментальних і лабораторних методів відповідно до поточних рекомендацій з діагностики ІХС на етапі обстеження хворих. Спостереження за пацієнтами тривало 5–20 років. Як кінцеву точку було взято кардіоваскулярну смерть. Результати. Як свідчать отримані дані, в осіб літнього віку найпоширенішими факторами кардіовас- кулярного ризику (КВР) є артеріальна гіпертензія (АГ), гіперхолестеринемія (ГХол), ожиріння, цукровий діабет (ЦД), які значною мірою асоціюються з можливістю медикаментозної корекції. У 70,2 % хворих на ІХС старше 60 років виявлено одночасне поєднання трьох і більше факторів КВР. Висновки. 1. Найпоширенішими факторами кардіоваскулярного ризику в хворих на ІХС старше 60 років виявились АГ (66,9 %), ГХол (60,7 %), ожиріння (23,9 %,), ЦД (14,3 %), які значною мірою асоціюються з можливістю медикаментозної корекції. 2. В осіб похилого віку поширеність основних факторів КВР зіставна з даними з групи контролю. У пацієнтів старечого віку поширеність куріння, ожиріння, дисліпідемії значно нижча, ніж у групах порівняння. 3. У 70,2 % хворих на ІХС старше 60 років виявлено одночасне поєднання трьох і більше факторів ризику, що свідчить про необхідність активного комплексного підходу до їх корекції в більш молодому віці.
  5. Ефективність спіраміцину у пацієнтів з гострим бронхітом залежно від віку і його вплив на метаболізм    О. М. БАРНА, Я. В. КОРОСТ, В. О. МАЛЄЄВА, І. В. СЛОБОДЯН, М. О. ОДИНЕЦЬ
    В амбулаторній практиці гострий бронхіт є частою причиною звернення пацієнта до лікаря. Мета дослідження – оцінити ефективність і безпечність препарату Дораміцин (діюча речовина спіраміцин) (виробництва Уорлд Медицин Ілач Сан. Ве Тідж. А.Ш., Туреччина) у комплексній терапії пацієнтів з гострим бронхітом залежно від віку. Матеріали та методи. В дослідження були включені 30 пацієнтів віком старше 18 років, хворих на гострий бронхіт з підозрою на бактеріальну інфекцію. Всім пацієнтам проводили комплексне лікування: дораміцин (спіраміцин) 3 млн ОД 2 рази на добу 7 днів + стандартна терапія (пероральна регідратація, антипіретики, муколітики). Поділ пацієнтів на групи здійснювали методом випадкової вибірки: група 1 – 15 осіб молодше 60 років, група 2 – 15 осіб старше 60 років. Оцінка ефективності лікування хворого включала збір і аналіз даних анамнезу, оцінку за шкалою кашлю, оцінку за шкалою САН (самопочуття, активність, настрій). Результати. Після 7-денного курсу терапії в обох групах незалежно від віку спостерігали позитивну динаміку. Стан хворих покращувався, зникали ознаки інтоксикації, кашель. Поліпшувалися всі показни- ки за шкалою САН, а також вирівнювалось їх пропорційне співвідношення. При додатковому субаналізі груп залежно від індексу маси тіла спостерігали зміни жирового обмі- ну, що виражалось у тенденції до зменшення відсотка вісцерального жиру та збільшення рівня тригліце- ридів крові, особливо вираженої у пацієнтів з вищим за норму ІМТ (більше 25). Висновки. Ефективність та сприятливий профіль безпечності дозволяють успішно застосовувати дора- міцин (спіраміцин) у лікуванні гострого бронхіту в амбулаторній практиці. Дораміцин впливає на жировий обмін організму. Цей вплив дораміцину потребує подальшого вивчення на більшій кількості пацієнтів
  6. Возможности компьютерной томографии в диагностике некоторых интерстициальных заболеваний легких    ВАТАНХА Сузан Сабир кызы, САРЫЕВ Сади Акиф оглы
    Цель – изучить особенности течения и взаимосвязи клинико-морфологической и рентгенотомографической картины некоторых интерстициальных заболеваний легких. Материалы и методы. В исследование вошли 17 пациентов с подтвержденными диагнозами интерстициальных заболеваний легких. Пациенты были в возрастной группе от 32 до 65 лет (средний возраст 53 года), из них 11 (65 %) мужчин, 7 (35%) женщин. У 8 (47 %) пациентов выявлен гиперсенситивный пневмонит, у 6 пациентов – саркоидоз (35 %), у 1 (6 %) – гистиоцитоз Х, у 1 (6 %) – синдром Хаммена-Ричи и у 1 (6 %) – неспецифическая интерстициальная пневмония. Выводы. Результаты компьютерной томографии высокого разрешения показали высокую ценность при постановке диагноза. В 15 (88 %) случаях диагнозы, поставленные с помощью компьютерной томографии, совпадали с морфологическими диагнозами.

Раздел:  Зміст номеру

  1. Зміст    Зміст
    Зміст

Раздел:  Лекції, огляди

  1. Вибір між фіксованими комбінаціями блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи з антагоністом кальцію: що обрати?    С. А. БОНДАРЧУК
    Проблема лікування артеріальної гіпертензії на сьогоднішній день залишається актуальною, трива- ють пошуки оптимальних комбінацій препаратів для досягнення цільових рівнів артеріального тиску та профілактики ускладнень. Автор статті проводить докладний аналіз ефективності застосування різних класів антигіпертензивних препаратів, який базується на результатах численних клінічних міжнародних досліджень. Показані переваги комбінованої антигіпертензивної терапії, коли відбувається потенцію- вання гіпотензивного впливу препаратів, що входять до складу комбінації. А саме це зумовлює високу ефективність комбінованої терапії.
  2. Проблеми лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій: погляд інфекціоніста    О. В. УСАЧОВА
    Стаття присвячена питанням захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції, обумовлені численними вірусами, що уражають дихальні шляхи, особливостям сучасних видів збудників, чисель- ності і значній мінливості вірусів грипу, сезонним змінам збудників гострих респіраторних вірусних інфек- цій, віковим та етіологічним особливостям захворюваності. Ведення постійного моніторингу за вірусами грипу, що циркулюють серед населення, допомагають виявити загальні тенденції щодо передачі цього вірусу та пов’язаного з ним перебігу захворювання. Спостереження Глобальної системи епіднагляду ВООЗ також дозволяють щорічно прогнозувати і оновлювати рекомендації щодо складу вакцин. Наведені дані щодо ефективності сучасних засобів етіотропної терапії, які спрямовані виключно проти вірусів грипу. Обґрунтовано застосування при лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій імунотропних препаратів. Перспективним є використання стандартизованих рослинних екстрактів, зокрема Есберітоксу – рослинного препарату, що містить чотири компоненти: сухі екстракти кореня баптизії красильної, кореня ехінацеї блідої, кореня ехінацеї пурпурової, трави туї західної, що має доведену ефективність і безпечність та застосовується в країнах Європи. Внаслідок стандартизованої технології комплексної екстракції, таблетки Есберітокс містять унікальну комбінацію екстрактів, яка відрізняється за фармако- динамічними, токсикологічними і клінічними ефектами від комбінованих засобів, отриманих шляхом змі- шування окремих екстрактів рослин.
  3. Ревматическая лихорадка: диагностика, лечение и профилактика    А. Н. БЕЛОВОЛ, И. И. КНЯЗЬКОВА
    В обзоре рассмотрены вопросы терминологии, эпидемиологии, патофизиологические механизмы развития острой ревматической лихорадки и хронической ревматической болезни сердца. Представлены особенности клинической картины, современные методы диагностики этого заболева- ния. Подчеркнуто, что лечение острой ревматической лихорадки основывается на раннем назначении комплексной терапии, направленной на элиминацию стрептококковой инфекции и активности воспа- лительного процесса, что позволяет предупредить развитие и прогрессирование ревматического порока сердца. После начального курса антибактериальной терапии пациенту сразу следует начинать длительную вторичную профилактику. Таким образом, учет эпидемиологии, факторов риска, ассоциированных с факторами окружающей среды, диагностических критериев направлены на более эффективное планирование диагностического поиска и ранней диагностики острой ревматической лихорадки, а схемы лечения и профилактики ревматической лихорадки призваны помочь врачам в ежедневной клинической практике.

В архив >>>

Ліки України
Мистецтво лікування
Medix Anti-Aging
Ліки України Плюс
електронне видання
Асcоциация
Пациентам
Авторам
События
Контакты

 





Компания Medix 2019 © - Все права защищены