Подписка
   Поиск:
 

Журнал: «Ліки України»


№ 2



05.04.2018г.

Раздел:  Лекції, огляди

  1. Сахарный диабет и хроническая сердечная недостаточность: современное состояние проблемы    Т.М. БЕНЦА
    Резюме Эпидемиологические и клинические данные показали, что распространенность хронической сердечной недостаточности (ХСН) у больных сахарным диабетом (СД) очень высока, и прогноз для пациентов с ХСН хуже при наличии диабета, чем при его отсутствии. Сегодня СД и ХСН приобретают статус эпидемии XXI века. В статье приведены данные о механизмах и особенностях развития ХСН у больных СД. Между СД и ХСН существует патогенетическая взаимосвязь. Инсулинорезистентность и компенсаторная гиперин- сулинемия играют ключевую роль в патогенезе СД 2-го типа. Нарушение ремоделирования миокарда при СД 2-го типа обусловлено комбинацией факторов, связанных с диабетической кардиомиопатией, снижением метаболической активности кардиомиоцитов, недостаточным транспортом глюкозы в клетки, эндотелиальной дисфункцией, диабетической макро- и микроангиопатией, фиброзом миокар- да, приводящими к развитию ХСН. Представлены и проанализированы возможности лечения антидиабетическими препаратами больных СД 2-го типа и ХСН. Cпектр доступных антидиабетических препаратов достаточно широк, в пределах от классических (инсулин, бигуаниды, препараты сульфонилмочевины) до новых средств (глитазоны, ингибиторы ДПП-4, ингибиторы почечного натрий-глюкозного котранспортера 2-го типа). Сердечно-сосудистые эффекты этих препаратов разнообразны, их знание важно в ежедневной прак- тике, поскольку использование безопасных препаратов относительно ХСН предпочтительно. Во время лечения важно непрерывно контролировать динамику признаков сердечной декомпенсации.
  2. Лерканідипін – нові можливості добре відомої молекули    О.М. БАРНА, М.О. ОДИНЕЦЬ
    Гіпертонічна хвороба може призводити до тяжких наслідків, серед яких і фатальні серцево-судинні події. Для лікування хворих на артеріальну гіпертензію використовують препарати групи блокаторів кальцієвих каналів, зокрема представник третього покоління похідних дигідропіридину – лерканідипін. В останні роки проведено низку клінічних досліджень, які були опубліковані на міжнародних медичних ресурсах та у виданнях. Результати мета-аналізів та досліджень свідчать про ефективність лерканідипі- ну у стійкому зниженні систолічного та діастолічного артеріального тиску; також відмічено низку його додаткових можливостей: нефро- та кардіопротекторний вплив, антиоксидантну, протизапальну та антиатерогенну дію. Згідно з результатами проведених досліджень, препарат добре переносять паці- єнти із коморбідною патологією, також він безпечний для хворих похилого віку.
  3. Цилостазол – антиагрегант с большими перспективами    В. Г. ЛИЗОГУБ, Е. Г. КУПЧИНСКАЯ, А. А. БУГАЙЦЕВ
    В настоящее время в лечении сердечно-сосудистых заболеваний широкое применение получили антиагрегантные препараты. В статье на основании данных многочисленных клинических исследова- ний показана эффективность применения ингибитора агрегации тромбоцитов цилостазола, который по ряду свойств превосходит эффективность ацетилсалициловой кислоты. Уникальность цилостазола заключается в том, что это единственный препарат с доказанной эффективностью при лечении атеросклероза периферических артерий, перемежающейся хромоты. На основании результатов ряда рандомизированных исследований и данных мета-анализов приведены убедительные данные относительно его эффективности при вторичной профилактике нарушений моз- гового кровообращения – инсульта и транзиторных ишемических атак, проведении эндоваскулярных вмешательств, в том числе стентировании периферических, брахиоцефальных, коронарных артерий. Безопасность применения цилостазола доказана результатами целого ряда клинических исследований.
  4. Хронічне запалення в ґенезі анемії хронічних захворювань    О.В. КАРПЕНКО, Е.К. КРАСЮК, Т.Г. ОСТАШЕВСЬКА, С.А. БОНДАРЧУК
    У статті автори наводять аналіз літературних даних щодо проблеми лікування анемії у пацієнтів з хронічними захворюваннями. Показані роль хронічного запалення, активізації прозапальних цитокінів і їх негативний вплив на процеси гемопоезу, роль функціонального дефіциту заліза, що створює труднощі при лікуванні. Подолання функціонального дефіциту заліза можливе завдяки використанню пентоксифі- ліну в комплексному лікуванні анемій різного ґенезу.
  5. Ефективний та безпечний контроль глікемії при використанні гліклазиду МR та глімепіриду в лікуванні цукрового діабету 2 типу    О.М. БАРНА, О.О. ПОГРЕБНЯК
    Серед гіпоглікемічних лікарських засобів препарати сульфонілсечовини займають одне з найваж- ливіших місць за ефективністю зниження рівня глікозильованого гемоглобіну. У статті представлений огляд сучасних препаратів сульфонілсечовини, основна увага приділена препаратам другого та третього поколінь лікарських засобів. Наведені докази не тільки гіпоглікемічної ефективності, а й достовірного зниження ризику серцево-судинних катастроф при застосуванні глімепіриду та гліклазиду. Важливе місце серед препаратів гліклазиду займає його ретардна форма, що підвищує прихильність і ефективність проведеної гіпоглікемічної терапії.
  6. Стратегия комбинированной нейро-, геро- и ангиопротекции при хронической ишемии головного мозга    С. Г. БУРЧИНСКИЙ
    В статье рассмотрены современные взгляды на стратегию лечения нарушений функций головного мозга ишемического генеза при ангионеврологической патологии. С этой точки зрения проанализированы требования к выбору оптимального фармакологического инструмента отмеченной стратегии. Особое внимание уделено механизмам действия и особенностям клинического применения препаратов – блокаторов кальциевых каналов и, в частности, нимодипину (Немотану) – средству с уникальными клинико-фармакологическими свойствами, позволяющими реализовать стратегию пато- генетически обоснованной нейро-, геро- и ангиопротекторной фармакотерапии при цереброваску- лярной патологии. Детально рассмотрены клинико-фармакологические эффекты нимодипина (Немотана) и возможности его применения в клинической практике.
  7. Клінічне значенння ехокардіографії при обстеженні хворих на гострий інфаркт міокарда    О.О. ЯНКЕВИЧ
    Ехокардіографія є потужним інструментом для оцінки структурних і функціональних змін серця у хворих на інфаркт міокарда. Цей метод дає важливу інформацію про тяжкість ушкодження міокарда і віддалений прогноз. Ехокардіографія також відіграє виняткову роль у виявленні життєво небезпечних ускладнень. Правильне застосування цього методу в щоденній практиці може привести до значного вдосконалення ведення пацієнтів, хворих на інфаркт міокарда.

Раздел:  Оригінальні дослідження, клінічні випадки

  1. Ефективність застосування препарату Пробіокс у дітей раннього віку, які отримували антибактеріальну терапію з приводу гострої пневмонії    Т. В. МАРУШКО1, Т.В. КУРІЛІНА1, І.Ф. ЛАЗАРЕНКО, Р. М. ЛОБОДА, І. В. ШУРИГІНА, К. Ю. МАШУРЕНКО
    дуально-контрольоване клініко-бактеріологічне дослідження у 40 дітей раннього віку, які отримували стандартну антибактеріальну терапію з приводу гострої негоспітальної пневмонії. Обстежені були поділені на дві групи залежно від отримання засобу Пробіокс, під час проведення дослідження сфор- мувалася третя група дітей (n=8), які на початку лікування не отримували пробіотики, але у зв’язку з розвитком виразної антибіотикоасоційованої діареї (ААД) їм було призначено Пробіокс. Ступінь пору- шень мікробного пейзажу при застосуванні антибіотиків у дітей оцінювали шляхом висівання серійних розведень фекалій, вміст мікрофлори виражали в lg КУО/г; проводили копрологічне дослідження, клі- нічні спостереження. У дітей основної групи, які отримували Пробіокс, на 7–10 добу виявили помірне зниження вмісту біфідобактерій, збільшення лактобактерій, зникнення у складі мікробіому частки умовно-патогенної флори. Удвічі зменшилася кількість дітей, у яких виявили асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів. У дітей групи порівняння виявлено значну депресію біфідо- та лактобактерій, підвищення кількості кишкової палички, збільшення у 2 рази вмісту УПФ, збільшення дво- та трикомпонентних асоціацій, появу лактозонегативної кишкової палички. Тільки у 1 дитини основної групи спостерігали короткочасне послаблення випорожнень з помірним абдомінальним дискомфортом. У дітей групи порівняння в 20 % випадків спостерігали виразний дис- пепсичний синдром, мінливий абдомінальний біль, помірне здуття живота на 3–4 добу застосування антибіотика. У дітей додаткової групи купування симптомів ААД відбувалося впродовж двох днів після початку застосування засобу Пробіокс. Отримані дані свідчать про клінічну ефективність засобу Пробіокс щодо профілактики порушень мікробіому кишечника та лікування антибіотикоасоційованої діареї при антибактеріальній терапії гострої пневмонії у дітей раннього віку. Висока ефективність та добра переносимість продемонстрована також у дітей з розвинутою ААД.
  2. Діабетична стопа: актуальність у практиці сімейної медицини та власний клінічний досвід    В.М. РУДІЧЕНКО, Ю.В. АНТОНЮК, Д.О. ЛАЗАРЮК
    Згідно зі статистичними даними стосовно поширеності цукрового діабету (ЦД) в світі до 2030 року очікується зростання цього показника до 439 млн осіб. Частота кардіоваскулярної захворюваності та смертності у пацієнтів з ЦД (за даними проведених клінічних досліджень) більша в 2–4 рази, ніж у осіб без ЦД. Дослідження також вказують, що наявність виразок стопи у пацієнтів з ЦД пов’язана з більшою смертністю таких осіб. Виразкування стопи залишається основною супутньою патологією та проявом діабету та уражає від 15% до 25% пацієнтів з ЦД 1-го та 2-го типу протягом їх життя. Актуальність вчасного спостереження таких пацієнтів обумовлена тим, що приблизно 85% всіх ампутацій нижніх кінцівок у пацієнтів з ЦД пов’язані з виразкою стопи. Вартість лікування виразок діабетичної стопи та ампутацій для системи охорони здоров’я – величезна. Проте, згідно з сучасними науковими даними, від 40% до 85% ампутацій при діабетичній стопі можна було б запобігти при ранньому виявленні та проведенні достатніх профілактичних заходів, таких як розвантажувальні заходи та поліпшення гігієни, з чим мають бути акцентовано ознайомлені лікарі первинної ланки. Класична патогенетична тріада синдрому діабетичної стопи включає ішемію, нейропатію та інфекцію. У статті наведено власні клінічні спостереження з численного досвіду відділення випадку діабетичної стопи, що супроводжується розгорнутою демонстративною симптоматикою, проведені у Київській міській клінічній лікарні №8, на базі якої авторами із застосуванням матеріалів пацієнта А. проводиться підготовка лікарів на додипломному етапі. Зокрема, пацієнт А., чоловік, 67 років, поступив до відділення зі скаргами на біль у правій нижній кінцівці, набряк та почервоніння правої ступні, що супроводжуються болем при ходьбі. Протягом двох місяців попередньо пацієнт страждав на біль у правій нижній кінцівці. Виражені трофічні розлади 4-го пальця правої стопи з’явились за місяць перед теперішнім поступленням. Хворому проведена операція: некректомія 4-го пальця правої стопи. На прикладі наведених матеріалів вважаємо доречним у процесі викладання державною та англійською мовами студентам та інтернам застосовувати опис та аналіз поширених та рідкісних клінічних станів та аспектів їх лікування.
  3. Порівняльна ефективність застосування антигістамінних засобів у пацієнтів з неврогенною кропив’янкою    І. Я. ГОСПОДАРСЬКИЙ, І. П. МЕЛЬНИЧУК, Х. О. ГОСПОДАРСЬКА
    Проведено порівняльне дослідження клінічної ефективності антигістамінних засобів у хворих на IgE-незалежну кропив’янку. Доведена висока ефективність і добра переносимість антигістамін- ного препарату Гістафен (Олайнфарм) у лікуванні пацієнтів із цим захворюванням. Продемонстровано, що комбіноване застосування гістафену і фенібуту в хворих із неврогенною кропив’янкою забезпечує стійкий позитивний ефект, який зберігається навіть після завершення медикаментозної терапії.

Раздел:  Стандарти лікування

    Раздел:  Дистанційне навчання

    1. Особые состояния миокарда при ишемии    Л.Н. ЯКОВЛЕВА
      В статье подробно рассмотрены энергетические процессы миокарда в норме и в условиях ишемии, в частности, развитие процессов метаболической адаптации при ишемическом синдроме. Ишемия приводит к активации ряда внутриклеточных сигнальных систем, запускающих генетически детерминированные защитные механизмы. Периоды ишемических эпизодов сопровождаются разви- тием последовательных адаптационно-дезадаптационных процессов: метаболическая адаптация, функциональная адаптация, биологическая реабилитация или гибель миокардиальных клеток (апоптоз). Метаболическая защита проявляется особыми ишемическими состояниями миокарда: оглушенностью, гибернацией, прекондиционированием. Автор подробно останавливается на методах выявления жизнеспособного миокарда и особенностях энергетического обмена гибернированного миокарда, определении метаболических маркеров ишемии. Клиническими состояниями, при которых наблюда- ется гибернация, являются стабильная и нестабильная стенокардия, постинфарктный кардиосклероз, «немая» ишемия, хроническая сердечная недостаточность. Таким образом, у одного и того же больного могут сочетаться и формироваться различные адаптивные механизмы при ишемическом синдроме.

    В архив >>>

    Ліки України
    Мистецтво лікування
    Medix Anti-Aging
    Ліки України Плюс
    електронне видання
    Асcоциация
    Пациентам
    Авторам
    События
    Контакты

     





    Компания Medix 2018 © - Все права защищены