Подписка
   Поиск:
 

Журнал: «Ліки України»


№ 4



18.06.2019г.

Раздел:  Дистанційне навчання

  1. Стабильная ишемическая болезнь сердца    Л. Н. ЯКОВЛЕВА
    В статье рассматриваются патогенетические механизмы развития ишемической болезни сердца, классификация, методы диагностики. Определение толерантности к физической нагрузке по резуль- татам нагрузочных тестов позволяет оценить функциональный класс стенокардии. Степень индивиду- ального риска может значительно варьировать, поэтому в стратегии ведения пациентов со стабильной ИБС очень важно определение индивидуального прогноза. Это позволяет идентифицировать больных с более тяжелой формой заболевания, которые нуждаются в проведении не только постоянной агрес- сивной медикаментозной терапии, но и процедур реваскуляризации. Стратификация риска больных со стабильной ИБС направлена на выявление пациентов с высоким риском развития неблагоприятных сердечно-сосудистых событий (годичный риск смерти более 3 %), у которых реваскуляризация миокарда может улучшить прогноз. Подробно рассмотрены Рекомендации ESC (2013) по вопросам терапии и ведения пациентов со стабильной ИБС.

Раздел:  Оригінальні дослідження, клінічні випадки

  1. Когнітивні порушення у хворих з ішемічною хворобою серця та діастолічною дисфункцією    О. О. НУДЧЕНКО, М. М. ДОЛЖЕНКО
    Мета дослідження – оцінка поширеності когнітивних порушень у хворих з ішемічною хворобою серця та визначення зв’язку між наявністю когнітивних порушень і діастолічною дисфункцією лівого шлуночка. Матеріали та методи. У дослідження включено 110 хворих з наявністю в анамнезі гострого інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії чи процедури реваскуляризації коронарних артерій. Залежно від діастолічної функції пацієнти були поділені на три групи: І група – з нормальною діастолічною функцією; ІІ група – з діастолічною дисфункцією за типом порушення релаксації; ІІІ група – з діастолічною дисфункцією за типом псевдонормалізації чи рестрикції. Рівень когнітивних функцій визначали за шкалами MMSE, MoCA, шкалою батареї лобної дисфункції (БЛД). Результати. Обстежені пацієнти не відрізнялись між собою за віком, тривалістю ССЗ, рівнем систолічного і діастолічного артеріального тиску при офісному вимірюванні, показниками ліпідограми. Було відмічено достовірну різницю між показниками індексу маси міокарда лівого шлуночка, діаметра та індексованого об’єму лівого передсердя, індексованих кінцево-діастолічного та кінцево- систолічного об’ємів лівого шлуночка. Показник фракції викиду лівого шлуночка виявився достовірно вищим у І групі, порівняно з ІІ і ІІІ групами. При оцінці показників когнітивної функції за шкалою ММSE виявилось, що 17,6 % пацієнтів когнітивних порушень не мають. У 51,9 % пацієнтів виявлено легкі когнітивні порушення, деменція легкого ступеня була виявлена у 25 %, середнього ступеня – у 5,5 % обстежених. За шкалою MoCA когнітивні порушення спостерігали у 74 % пацієнтів. В І групі середній бал за шкалою MMSE склав 25,45±2,62, у ІІ – 24,95±2,69, у ІІІ – 22,30±3,17 (р1,3<0,0001, p2,3<0,0005). За шкалою MoCA відповідні показники склали 15,66±1,95, 15,47±2,30, 14,35±3,45 (p1,3=0,01, p2,3<0,05). Середні показники за шкалою БЛД між групами достовірно не відрізнялись. Було виявлено негативну кореляцію середнього ступеня між показником E/e’ і та показниками за шкалами MMSE, MoCA і БЛД (r=-0,51, r=-0,42, r=-0,41, відповідно). Висновки. Когнітивні порушення трапляються у 92,4 % пацієнтів з ІХС. Наявність діастолічної дисфункції за типом псевдонормалізації чи рестрикції асоційована з достовірно гіршими показниками когнітивної функції, при цьому показник E/e’, що відображає тиск наповнення лівого шлуночка, достовірно корелює з показниками за шкалами когнітивних порушень.
  2. Лікування артеріальної гіпертензії у молодих    О. М. БІЛОВОЛ, І. І. КНЯЗЬКОВА, А. О. НЕСЕН², В. В. МАЗІЙ, І. А. ВАЛЕНТИНОВА
    Мета дослідження – підвищення ефективності лікування артеріальної гіпертензії в осіб молодого віку з клінічними ознаками вегетативної дисфункції. Матеріали та методи. У дослідження включено 65 хворих на АГ чоловічої статі, віком 30–40 років (середній вік 35,6±4,3 років). Середня тривалість АГ склала (2,9±2,1) роки. У 32,3 % хворих була АГ 1, у 67,7 % – 2 ступеня. Контрольну групу склали 20 практично здорових чоловіків, порівнянних за віком. Усім обстеженим особам проводили загальноклінічне обстеження, вимірювали офісний АТ; добовий моні- торинг артеріального тиску (ДМАТ) проводили за допомогою приладу «ABPM-02» (Meditech, Угорщина). Для виявлення вегетативної дисфункції використовували «Опитувальник для виявлення ознак вегетатив- них змін» (Вейн А. М., 2003). Для оцінки ситуаційної та особистісної тривожності використовували опитувальник тривожності Ч. Д. Спілбергера (1973) в адаптації Ю. Л. Ханіна. Неспецифічні зміни функ- ціонального стану центральної нервової системи вивчали методом непрямої реєстрації варіабель- ності серцевого ритму на кардіографічному комплексі холтерівського моніторингу «Кардіосенс» («ХАІ Медика», Україна). Після реєстрації вихідних даних пацієнти методом випадкової вибірки були поділені на 2 групи. 30 пацієнтам (1 група) призначали базисну антигіпертензивну терапію, яка включала інгібітор АПФ (лізиноприл 10–20 мг/добу). 35 пацієнтам (2 група) призначали комплексну терапію, що включала інгібітор АПФ (лізиноприл 10–20 мг/добу) і етилметилгідроксипіридину сукцинат по 125 мг тричі на добу протягом 4 тижнів. Зазначені групи пацієнтів з АГ і вегетативною дисфункцією були порівнянні за віком. Статистичну обробку результатів дослідження проводили з використанням пакета програм Statistica 6,0 for Windows. Результати. Після проведеного курсу лікування цільових значень АТ вдалося досягти у 23 (76,7 %) пацієнтів 1 групи і 31 (88,6 %) пацієнта 2 групи. У хворих з АГ і клінічними ознаками вегетативної дисфунк- ції, яким була призначена комплексна терапія з додаванням етилметилгідроксипіридину сукцинату, встановлено більш виражене зростання загальної варіабельності ритму серця (ВРС), зниження актив- ності симпатичного відділу вегетативної нервової системи і відновлення вегетативного балансу згідно з даними тимчасових показників ВРС. Після проведеного курсу комплексної терапії з додаванням етил- метилгідроксипіридину сукцинату спостерігали виражене зменшення рівня реактивної тривожності на 41 % (р<0,001) і особистісної тривожності на 37,8 % (р<0,001), що свідчить про поліпшення психоемоцій- ного стану пацієнтів. Висновки. Включення етилметилгідроксипіридину сукцинату в комплексну терапію чоловіків моло- дого віку з АГ і клінічними ознаками вегетативної дисфункції позитивно впливає на клінічну симптоматику, сприяє відновленню вегетативного балансу і корекції психоемоційного стану.
  3. Функціональна активність фагоцитуючих клітин у пацієнтів з ревматоїдним артритом у поєднанні з артеріальною гіпертензією: зміни в процесі лікування    В. С. ПЕХЕНЬКО
    У роботі вивчено вплив трьох різних методів лікування хворих з ревматоїдним артритом на показники функціональної активності фагоцитуючих клітин. У дослідженні брали участь 89 хворих на ревматоїдний артрит, які були поділені на три групи залежно від виду лікування, та 20 здорових осіб. Встановлено, що у відповідь на мікробні антигени зберігається більш виражена функціональна активність фагоцитуючих клітин у хворих із мінімальною активністю ревматоїдного артриту, які отримували метотрексат, та у хворих з ревматоїдним артритом ІІІ ступеня активності, що отримували комбіноване лікування ремікейдом та метотрексатом, порівняно з групою пацієнтів з ревматоїдним артритом ІІІ ступеня активності, що отри- мували лікування тільки метотрексатом.
  4. Динаміка показників якості життя як критерій ефективності лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів різних вікових груп    О. О. АЛІФЕР
    Артеріальна гіпертензія (АГ) незмінно залишається головним фактором ризику серцево-судинних захворювань, інвалідизації та передчасної смерті. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, АГ – найбільша в історії людства неінфекційна пандемія, яка визначає структуру серцево- судинної захворюваності та смертності. Метою дослідження було визначення змін якості життя у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від вікового аспекту. Матеріали та методи. Обстежено 60 хворих на АГ, вік яких коливався від 51 до 76 років, в середньо- му (58,19±0,80) років. Серед жінок 11 були віком від 51 до 59 років (18,3 %), 12 – від 60 до 69 років (19,9 %), 9 – від 70 до 76 років (14,9 %); серед чоловіків 16 були віком від 54 до 65 років (26,6 %) та 12 – 66 років та старше (19,9 %). Усім хворим на початку та наприкінці дослідження проводили офісне вимірювання систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску, оцінку якості життя за допомогою опитувальника SF-36. Висновки. Показники ЯЖ пацієнтів з АГ статистично значно знижені за усіма шкалами опитувальника SF-36, за винятком шкали соціального функціонування (СФ). Чим вищим був ступінь зниження САТ і ДАТ, тим більше зростала оцінка фізичного та психічного компонентів здоров’я.

Раздел:  Лекції, огляди

  1. Вибір діуретика в сучасному контексті терапії хронічної серцевої недостатності    П. О. ЛАЗАРЄВ
    Хронічна застійна серцева недостатність є серйозною проблемою, одним зі способів вирішення якої є застосування петльових діуретиків. На сьогодні тривають дослідження з вивчення і порівняння ефективності застосування торасеміду і фуросеміду для лікування цієї патології. На підставі результатів цих досліджень можна стверджувати, що торасемід звичайної форми вивільнення є діуретиком, що має певні доведені переваги в терапії застійних явищ у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю.
  2. Антиаритмические препараты: механизмы действия, показания к применению, побочные эффекты    А. Н. СОЛОВЬЯН, Т. В. МИХАЛЕВА
    Лекция посвящена одному из наиболее сложных вопросов современной кардиологии – примене- нию антиаритмической терапии в клинической практике. В краткой форме рассмотрены основные механизмы аритмий, аспекты их возникновения, поддержания и прекращения. Обобщены современные данные об электрофизиологических механизмах сердечных аритмий – циркуляция возбуждения (re-entry) и аномалии генерации возбуждения (автоматии), а также эктопические возбуждения в форме триггер- ной активности. Приведены сведения о ремоделировании свойств ионных каналов. Рассмотрен Сицилианский гамбит, в котором механизмы аритмий сопоставлены с механизмами антиаритмическо- го действия препаратов. Представлена классификация антиаритмических препаратов, описаны механизмы их действия, показания и противопоказания к применению, побочные эффекты, а также особенности взаимодействия.

Раздел:  ОФІЦІЙНІ СТОРІНКИ, НОВИНИ, КОМЕНТАРІ

  1. Новини    МОЗ України
    Новини

Раздел:  СТАНДАРТИ ЛІКУВАННЯ

  1. Настанова 00069. Гіпертензія: обстеження та стартове лікування    МОЗ України
    Виявити фактори ризику і супутні захворювання та розраху- вати загальний кардіоваскулярний ризик. Метою лікування є зменшення кардіоваскулярного ризику

В архив >>>

Ліки України
Мистецтво лікування
Medix Anti-Aging
Ліки України Плюс
електронне видання
Асcоциация
Пациентам
Авторам
События
Контакты

 





Компания Medix 2019 © - Все права защищены