Подписка
   Поиск:
 

Журнал: «Ліки України Плюс»


№ 1



14.03.2018г.

Раздел:  Клінічні дослідження

  1. Ефективність досягнення цільових рівнів холестерину ліпопротеїдів низької щільності крові, зміни частоти куріння та рівня фізичної активності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця в процесі лікування    О.М. БАРНА, В.М. РУДІЧЕНКО, Я.В. КОРОСТ, С.І. КАЛАШЧЕНКО
    Об’єкт дослідження – пацієнти з ішемічною хворобою серця, що спостерігалися в амбулаторії сімейного лікаря, на первинному рівні медичної допомоги, та пацієнти з ішемічною хворобою серця, що спостерігалися на вторинному рівні медичної допомоги, в терапевтичному відділенні. Мета роботи – дослідження ефективності досягнення цільових рівнів основних факторів ризику – холестерину ліпопротеїдів низької щільності крові, зміни частоти куріння в процесі лікування та зміни рівня фізичної активності при спостереженні сімейним лікарем та на вторинній ланці надання допомоги. Результати. При спостереженні пацієнтів з ішемічною хворобою серця сімейним лікарем такий фактор, як рівень фізичної активності, через 6 тижнів краще піддається модифікації, ніж на вторинній ланці надання допомоги. При спостереженні пацієнтів з ішемічною хворобою серця на вторинній ланці надання допомоги такий фактор, як холестерин ліпопротеїдів низької щільності, через 6 тижнів краще піддається модифікації, ніж на первинній ланці надання допомоги. Фактор куріння однаково погано піддається модифікації і на первинному, і на вторинному рівнях надання допомоги.
  2. Особливості ураження дихальної системи у дорослих хворих на кір    А.П. ГОЛУБ, О.К. ДУДА, Ю.О. СУХОВ
    У статті наведено огляд літературних даних та описано клінічні особливості ураження дихальної системи у дорослих, хворих на кір; дано рекомендації щодо оптимізацїї лікування.
  3. Клінічний перебіг захворювань тканин пародонта на фоні ендокринної патології    Л.Ю. МІНЬКО, З.Б. ПОПОВИЧ, О.М. ІЛЬНИЦЬКА
    Стоматологічна захворюваність населення України має неухильну тенденцію до зростання, велику частку у структурі патології посідають захворювання пародонта. Часто вони поєднуються з ендокринною патологією, в тому числі з первинним гіперпаратиреозом. Автори статті зупинилися на особливостях перебігу захворювань пародонта у хворих з ендокринною патологією, а також запропонували гель для місцевого лікування хворих з гіперпаратиреозом та гіпофункцією паращитоподібних залоз, який має антимікробні, протизапальні, капіляростабілізувальні, антиоксидантні, інтерфероніндукувальні власти- вості, що дає можливість значно покращити стан тканин пародонта.
  4. Валидация методики определения степени инкапсуляции оксалиплатина в липосомы методом высокоэффективной жидкостной хроматографии    А.В. СТАДНИЧЕНКО, Ю.М. КРАСНОПОЛЬСКИЙ, Т.Г. ЯРНЫХ1
    Цель исследования – определение диапазона концентраций оксалиплатина, изучаемых при разработке его липосомальной формы; разработка экспресс-методики определения инкапсуля- ции оксалиплатина в липосомы во всём диапазоне концентраций и валидация разработанной методики. Материалы и методы. В качестве объекта исследования использовали липосомальную форму оксалиплатина. Для валидационных исследований использовали аналитические весы XP205DR, Mettler Toledo, Швейцария, систему высокоэффективной жидкостной хроматографии Shimadzu LC-20. Определение производили методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) в его варианте – гель-проникающей хроматографии. Скорость элюирования – 1 мл/мин, объём пробы 1 мкл, температура колонки 30 °С, регистрация аналитического сигнала – 230 нм при ширине оптической щели 4 нм, подвижная фаза – вода для хроматографии, профильтрованная через фильтр с диаметром пор 0,45 мкм. Результаты. Валидацию проводили с принятым научно-методическим подходом. Были изучены такие характеристики как специфичность, правильность, линейность, прецизионность. Специфичность мето- дики была подтверждена хроматограммами плацебо липосом, без добавления оксалиплатина. На хроматограммах плацебо отсутствовали пики, по времени удерживания совпадающие с пиками неин- капсулированного оксалиплатина. Выводы. В результате исследований была разработана экспресс ВЭЖХ методика, позволяющая достоверно определять оксалиплатин в концентрациях от 0,25 мг/мл до 4,0 мг/мл в присутствии липосом. Методика основана на варианте гель-проникающей хроматографии, соответствует необходимым критериям, обладает высокими экологическими показателями.
  5. Підходи до створення комбінованих твердих лікарських форм    О.В. ТРИГУБЧАК, С.М. ГУРЕЄВА, О.О. ЮР’ЄВА, О.С. ЛИСЕНКО, А.М. ГОЙ
    Вітчизняна фармацевтична галузь розвивається в основному за рахунок створення генеричних препаратів. Мета дослідження – сформувати методологічні підходи до створення комбінованих твердих лікарських форм. Матеріали та методи. У ході роботи використано методи аналізу, лазерної дифракції, мікроскопічного дослідження, фармако-технологічних випробувань порошків і таблеток, дизайну експерименту. Результати. Розробка генеричного комбінованого препарату починалася на етапі преформуляції. Експериментальні дослідження включали вивчення фізико-хімічних і фармако-технологічних показників референтного лікарського засобу. Вивчення фізико-хімічних властивостей активних фармацевтичних інгредієнтів, форми і розміру їх часток, фармако-технологічних характеристик дозволило спрогнозувати склад і метод отримання препарату. Розробку лікарської форми проводили емпіричним методом і з використанням математичного планування експерименту. Показниками методів контролю якості були критичні параметри, які можуть змінюватися в ході порушення технологічного процесу. Висновки. На прикладах асортименту ПАТ «Фармак» розроблено алгоритм проведення досліджень з розробки комбінованих твердих лікарських форм.
  6. Изменение содержания цитокинов при диабетической нефропатии    H. Ф. ЛАТИФОВА, А. М. ЭФЕНДИЕВ, Г. А. ДЖАФАРОВА, С. БАГИРОВА, Е. Е. ГУСЕЙНОВА
    В статье представлены результаты исследования содержания некоторых цитокинов у больных диабетической нефропатией (ДН) в начальной (21 больной) и терминальной (24 больных) стадиях хронической почечной недостаточности (ХПН). Результаты исследования показали, что у больных с ДН уровень провоспалительных цитокинов IL-6, IL-8 и TNF-α в сыворотке крови повышается, но наиболее значительные изменения наблюдались у больных в терминальной стадии ХПН. В содержании противовоспалительного цитокина IL-10 не было выявлено достоверного различия, по сравнению с контрольными значениями. Таким образом, полученные результаты свидетельствуют, что провоспалительные цитокины непосредственно участвуют в развитии воспалительного процесса и прогрессировании ХПН.
  7. Застосування оцінювальних інструментів IADS та IAD-IT при дерматиті, асоційованому з нетриманням відправлень    І. Й. КОГУТ, С. О. ГАЛНИКІНА
    Дерматит, асоційований з нетриманням відправлень (ДАНВ) – це запалення шкіри внаслідок тривалого або повторного контакту з сечею та / або калом. Мета роботи – за допомогою діагностичних інструментів IADS та IAD-IT провести визначення ступеня тяжкості захворювання та дослідити ефективність топічного застосування препарату Камфорна олія у хворих на ДАНВ. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 104 хворих на ДАНВ, у яких для очищення і захисту шкіри від дії сечі і калу використовували препарат Камфорна олія. Визначення ступеня і стадії ДАНВ проводили за допомогою діагностичних інструментів IAD-IT та IADS. Результати. Внаслідок топічного застосування препарату Камфорна олія у хворих на ДАНВ відбулося зниження бала IADS з 20,2±6,6 до 9,9±5,1 (p<0,05) та збільшилась кількість пацієнтів з ранньою формою IAD-IT з 15 (14,4 %) до 28 (26,9 %) (p<0,0281). Висновки. Місцеве застосування препарату камфорної олії у хворих на ДАНВ привело до зменшення числа ділянок ураження шкіри, зниження інтенсивності еритеми і кількості висипу та сприяло загальному покращенню перебігу захворювання за показниками оцінювальних інструментів IADS та IAD-IT.
  8. Особливості порушення структурно-функціонального стану нирок у чоловіків похилого віку із артеріальною гіпертензією залежно від віку, рівня урикемії та форми артеріальної гіпертензії    Т. М. КОСТРУБСЬКА
    Мета дослідження – розкрити характер порушень структурного і функціонального стану нирок залежно від рівня сечової кислоти і форми артеріальної гіпертензії у чоловіків з АГ похилого та старечо- го віку. Доведено, що у чоловіків з АГ поява гіпертонічної нефропатії і її тяжкість асоційовані з віком, рівнем урикемії і варіантом артеріальної гіпертензії. Для інтегральної оцінки функціонального стану нирок і тяжкості нефропатії як інформаційний індикатор слід використовувати загальний бал тяжкості нефропа- тії. Збільшення величини загального показника нефропатії, як показника дослідження, пов’язано з віком, урикемією і варіантом гіпертензії. Цей показник значно вищий у пацієнтів старечого віку, на відміну від людей похилого віку, при наявності гіперурикемії, на відміну від нормоурикемії, і в разі ізольованої сис- толічної гіпертензії, на відміну від систоло-діастолічної артеріальної гіпертензії.
  9. Вплив антитромбоцитарних препаратів та антикоагулянтів на рівні Р-селектину і галектину-3 у хворих зі стабільною стенокардією    М. О. ХВИСЮК, О. В. БІЛЬЧЕНКО
    Вивчення впливу антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії у хворих на стенокардію може дати обґрунтування індивідуалізації терапії, спрямованої на зниження залишкового серцево-судинного ризику, пов’язаного з системним запаленням. Мета – вивчити зміни рівня нових біомаркерів запалення Р-селектину і галектину-3 у хворих зі стабіль- ною стенокардією в залежності від проведеної антитромбоцитарної та антикоагулянтної терапії. Матеріали та методи. Обстежено 89 хворих на стенокардію. Всім хворим проводили визначення рівнів Р-селектину, галектину-3 і hs-СРБ. Результати. Загалом у групі обстежених хворих з верифікованою стабільною стенокардією середній рівень галектину-3 у плазмі становив 12,2±5,5 нг/мл, Р-селектину – 90,0±46,5 нг/мл і hs-СРБ – 6,2±4,2 мг/л. При кореляційному аналізі не було виявлено взаємозв’язку між плазмовими рівнями Р-селектину і hs-СРБ у обстежених хворих (r=-0,131, p=0,284), що створює передумови для персоналізації терапії, спрямованої на зниження залишкового серцево-судинного ризику, пов’язаного із запаленням. При застосуванні клопідогрелю рівень Р-селектину був достовірно нижчим (66,4±25,6; р<0,05), ніж при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. На рівень галектину-3 антитромбоцитарна терапія достовірно не впливала. У групі хворих на стенокардію, які отримували терапію ривароксабаном, рівень Р-селектину був достовірно значно нижчим, ніж у хворих, що не отримували терапію антикоагулянтами (73,1±21,1 нг/мл і 95,6±22,3 нг/мл відповідно, р<0,05). Висновки. Терапія клопідогрелем, на відміну від ацетилсаліцилової кислоти, приводить до зниження рівня Р-селектину, що відображає зменшення активності тромбоцитарного компонента системної запальної відповіді при атеросклерозі. У хворих, які отримують терапію ривароксабаном, також спостерігають зниження рівня Р-селектину.
  10. Обґрунтування технології виробництва таблеток для лікування сечокам’яної хвороби    В. Л. ШЕВІНА , Н. В. ХОХЛЕНКОВА , М. І. БОРЩЕВСЬКА
    Важливість проблеми сечокам‘яної хвороби (СКХ) величезна, вона є одним із найпоширеніших урологічних захворювань, схильна до рецидивів і тяжкого перебігу. Розробка нових лікарських засобів для лікування СКХ в наш час є актуальною. Мета дослідження – обґрунтувати технологію виробництва таблеток Уронефрон, що, при дотриманні умов GMP, дозволить виробляти якісний, ефективний та безпечний препарат. Матеріали та методи. При опрацюванні технології виробництва вивчали фармако-технологічні влас- тивості діючої речовини, таблеткової маси, параметрів процесу задля отримання стабільного препарату, що має досить високий термін придатності і не втрачає фізико-хімічних властивостей при зберіганні. Результати. З метою теоретичного обґрунтування складу та технології виготовлення таблеток нами були вивчені фармако-технологічні властивості субстанції та допоміжних речовин. Проведено вивчення сумісності обраних компонентів. Для отримання таблеток-ядер з оптимальними властивостями прове- дено вибір оптимальних параметрів пресування. Напрацьовано три серії таблеток Уронефрон з роз- робленим складом за прописаною рецептурою виготовлення та контролем критичних параметрів процесу. Отримані результати свідчать про сумісність всіх компонентів у розробленому складі препа- рату та правильність вибору технології виробництва таблеток Уронефрон. Висновки. Обґрунтовано технологію виробництва таблеток Уронефрон на основі АФІ – екстракту з 9 рослин. Обраний склад та технологія виробництва дозволяють отримати препарат, який від серії до серії відповідає фізико-хімічним, фармако-технологічним і біологічним показникам, стабільний протягом 2 років.
  11. Вибір бета-блокаторів залежно від рівня фактора росту нервів у хворих похилого віку з коронарогенною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка    В. Ю. ЖАРІНОВА, Л. А. БОДРЕЦЬКА, А. Ю. ГАЛЕЦКИЙ, І. А. САМОЦЬ
    Мета роботи – вивчення впливу β-АБ з альфа-блокувальним і антиоксидантним ефектом карведило- лу і препарату з NO-синтезувальною функцією небівололу в порівнянні з селективним β-АБ без додатко- вих властивостей – бісопрололом, на морфофункціональний стан міокарда, тривалість ішемії, частоту порушень серцевого ритму, симпато-вагальний індекс та якість життя хворих похилого віку з коронаро- генною ХСН зі зниженою ФВЛШ і різним рівнем ФРН. Матеріали та методи. Було обстежено 72 пацієнти основної групи у віці 69,4±7,5 років з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруги, II – III ФК, СН II А – II Б ст. зі зниженою ФВЛШ. Контрольну групу склали 30 пацієнтів у віці 68,7±6,5 років з діагнозом ІХС: дифузний кардіосклероз, CН I ст. зі збереженою ФВЛШ. Залежно від рівня ФРН пацієнти були поділені на 2 групи: до 1 увійшли 26 пацієнтів з рівнем ФРН вищим, ніж у контрольній групі (ФРН 101,8±4,2 нг/мл); до 2 групи увійшли 46 пацієнтів, у яких рівень ФРН був різко знижений, порівняно з першою і контрольною групами – (ФРН 17,9±1,2 нг/мл). Кожна група методом випадкової вибірки була поділена на 2 підгрупи (А і Б). Пацієнти підгрупи 1А на додаток до основної терапії отримували небіволол, пацієнти підгрупи 2А – карведилол. Пацієнтам підгруп Б (1Б і 2Б) в якості дослідницького препарату був призначений бісопролол. Результати. Доведено, що блокада β-АР сприяє стабілізації рівня ФРН у хворих на ІХС похилого віку, однак використання селективного β-АБ бісопрололу не приводить до відновлення рівня нейротрофіну у осіб зі значними відхиленнями рівня показника від контролю. Водночас, ефективність β-АБ з додатковими властивостями (карведилолу та небівололу), згідно з теоретичними передумовами, приводила до очіку- ваної стабілізації рівня ФРН та зниження рівня норадреналіну, суттєвого зменшення проявів патологічного ремоделювання лівих відділів серця. Поліпшення іннервації та зменшення патологічного ремоделювання міокарда сприяло зменшенню тривалості добової ішемії міокарда та кількості порушень серцевого ритму (шлуночкових та суправентрикулярних екстрасистол), про що свідчать дані добового моніторування ЕКГ. Висновки. Рівень ФРН є чутливим показником для диференційованого вибору бета-адреноблокато- ра у хворих на ІХС з ХСН та зниженою ФВЛШ. Згідно з отриманими результатами, хворим з рівнем ФРН ˂20 нм/мл в якості препарату вибору може бути рекомендований карведилол, пацієнтам з рівнем ФРН ˃100 нг/мл – небіволол.
  12. Асоціації між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь    В. П. ІВАНОВ, Т. Д. ДАНІЛЕВИЧ
    Мета дослідження – визначити взаємозв’язки між плазмовим рівнем альдостерону і антиаритмічною ефективністю препаратів 1С класу пропафенону і етацизину у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Матеріали та методи. У дослідження увійшли 146 пацієнтів (68 чоловіків та 78 жінок) з гіпертонічною хворобою (ГХ) ІІ стадії і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) (середній вік 61,2±0,7 років). Пацієнти були поділені за вегетативним варіантом ФП: 21,2 % – вагусний, 47,9 % – адреналовий і 30,9 % – змішаний. Усім пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія в залежності від вегетатив- ного варіанту ФП. Антиаритмічну ефективність оцінювали за суб’єктивним відчуттям пацієнтів (повна, часткова, відсутня). У всіх пацієнтів був визначений плазмовий рівень альдостерону. Виходячи з отрима- них градацій рівня альдостерону було виділено 3 групи хворих: 1 – хворі з відносно низьким (n=37), 2 – з проміжним (n=72) і 3 – з відносно високим рівнем альдостерону (n=37). Результати. У 134 (91,8 %) пролікованих осіб відмічали позитивний антиаритмічний ефект препаратів 1С класу. В 48 (35,8 %) випадках був зареєстрований повний і у 86 (64,2%) – частковий антиаритмічний ефект. Виявлено підвищення антиаритмічної ефективності пропафенону при високому (р=0,02), тоді як етацизину – при низькому (р=0,07) плазмовому рівні альдостерону у пацієнтів з адреналовим та змішаним варіантами ФП. Антиаритмічна ефективність етацизину при вагусному варіанті ФП у більшості випадків була визна- чена в разі низького рівня альдостерону (р<0,02). Рівень альдостерону при повній антиаритмічній ефек- тивності на фоні прийому етацизину був достовірно нижчим, ніж при частковій (p=0,03). Висновки. Встановлено підвищення антиаритмічної ефективності пропафенону при високому, тоді як етацизину – при низькому плазмовому рівні альдостерону у пацієнтів з ГХ та невагусними варіантами ФП. Висока антиаритмічна ефективність етацизину була виявлена у пацієнтів вагусним варіантом ФП та відносно низьким рівнем альдостерону.
  13. Удосконалення алгоритму догоспітального ведення пацієнтів похилого та старечого віку з гострим коронарним синдромом    І. М. СІМАК
    Мета роботи – удосконалити алгоритм догоспітального ведення пацієнтів старших вікових груп з гострими порушеннями коронарного кровообігу. Матеріали та методи. В одноцентровому дослідженні проаналізовано можливості щодо виконання догоспітальної реперфузійної терапії та фармакологічної кардіопротекції за допомогою кверцетину у пацієнтів похилого та старечого віку. Вивчено та проаналізовано 846 випадків звернень пацієнтів. Медіана віку хворих становила 73 роки, чоловіків було 504 (59,6 %), жінок – 342 (40,4 %). Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою програмних пакетів Statistica V.12.0, MedStat та Microsoft Excel. Результати. Встановлено, що з 846 пацієнтів з гострим порушенням коронарного кровообігу лише 76 (9%) чоловік – це пацієнти, яким може бути показана догоспітальна тромболітична терапія (ТЛТ). Нами було виконано 19 догоспітальних тромболізисів пацієнтам (25 %), які звернулися в перші 3 години від початку симптоматики, іншим хворим догоспітальна ТЛТ не була виконана через наявність протипоказань, що свідчить про суттєві обмеження догоспітальної фармакологічної реперфузії. Для збереження міокарда та зменшення зони ішемічного пошкодження у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) ми, разом з базовою стандартною терапією, застосовували біофлавоноїд кверцетин, що сприяло зменшенню середніх показників кількості балів за шкалою R. H. Selvester та від- повідного зменшення питомої ваги ураженого міокарда. З огляду на отримані дані та на підставі чинних нормативних документів, національних та світових клінічних настанов, нами рекомендовано удосконалення алгоритму догоспітального ведення пацієнтів похилого та старечого віку з ГКС. Висновки. Встановлено, що ефективне догоспітальне лікування пацієнтів похилого та старечого віку з гострими порушеннями коронарного кровообігу можливе за умови виконання відповідних протоколів та алгоритмів. Особливістю запропонованого алгоритму є те, що в ньому зазначено чіткі обмеження термінів кожної сходинки медичної допомоги, відмічена можливість догоспітальної кардіопротекції у всіх пацієнтів з ГКС під час надання ЕМД та впродовж процедури госпіталізації; крім того, вказано на диференційоване застосування догоспітальної ТЛТ.

Раздел:  Зміст номеру

  1. Зміст    Зміст
    Зміст

В архив >>>

Ліки України
Мистецтво лікування
Medix Anti-Aging
Ліки України Плюс
електронне видання
Асcоциация
Пациентам
Авторам
События
Контакты

 





Компания Medix 2018 © - Все права защищены