Подписка
   Поиск:
 

Журнал: «Ліки України Плюс»


№ 2



21.05.2019г.

Раздел:  Оригінальні дослідження, клінічні випадки

  1. Поінформованість фармацевтичних фахівців щодо іксодових кліщів як переносників природно-осередкових інфекцій    О. А. ПАЛЮХ, Б. П. ГРОМОВИК, Н. М. ЛЕВИЦЬКА
    Мета – з’ясувати рівень кваліфікації фармацевтичних фахівців (ФФ) з питань запобігання зараженню збудниками небезпечних інфекційних захворювань, переносниками яких є іксодові кліщі (ІК). Матеріали та методи. Проведено анкетне опитування 510 ФФ аптек Львова та Львівської області за період з жовтня 2018 р. по березень 2019 р. Для порівняння використано результати опитування 429 студентів-провізорів. Результати. З’ясовано рівень знань ФФ щодо хвороб, переносниками яких є ІК, заходів захисту від нападу ІК, необхідності використання вакцинації, місць локалізації ІК на тілі людини, способів самодо- помоги при укусі ІК. Висновки. Шляхом анкетного опитування 510 ФФ встановлено, що вони мають недостатній рівень кваліфікації з питань надання фармацевтичної допомоги з метою запобігання зараженню небезпечни- ми трансмісивними інфекційними захворюваннями, переносниками яких є ІК. Проте, порівняно з резуль- татами опитування 429 студентів-провізорів, цей рівень здебільшого значно вищий. Зазначено, що у процесі неперервної фармацевтичної освіти необхідно звертати увагу на захворювання, переносни- ками яких є ІК, а також на засоби індивідуальної неспецифічної профілактики цих інфекцій, зокрема аптечного асортименту. Узагальнено протокол фармацевтичного консультування, який забезпечить у відвідувачів аптек послідовність точно визначених дій, що приведе до запобігання нападу на них ІК.
  2. Вплив N-ацетилцистеїну та мелатоніну на ультраструктурні зміни тканин головного мозку щурів зі стрептозотоциновим цукровим діабетом    О. А. ТЕМІРОВА, Л. В. ЯНІЦЬКА, Л. О. СТЕЧЕНКО, О. І. КРИВОШЕЄВА, М. В. ХАЙТОВИЧ
    Мета роботи – вивчити вплив N-ацетилцистеїну, мелатоніну та їх поєднання на ультраструктурні зміни тканин головного мозку щурів з експериментальним цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1). Матеріали та методи. ЦД1 моделювали шляхом введення стрептозотоцину (STZ) у дозі 50 мг/кг. Тварини були поділені на підгрупи: інтактний контроль; контрольна патологія (тварини з ЦД1, яким вводи- ли фізіологічний розчин per os); NAцц (тварини з ЦД1, яким вводили N-ацетилцистеїн у дозі 1500 мг/кг per os); Мел (щури з ЦД1, які отримували мелатонін у дозі 10 мг/кг per os); NАцц+Мел (група модельних тварин з ЦД1, яким вводили комбінацію N-ацетилцистеїну та мелатоніну per os). Матеріалом для електронномі- кроскопічних досліджень були ділянки сенсомоторної кори півкуль головного мозку. Результати. У корі великих півкуль головного мозку щурів із експериментальним ЦД1 спостерігали порушення всіх її структурних компонентів. Більшою мірою змінювалися синаптичні з’єднання, у яких спостерігали виражений набряк як пресинаптичної, так і постсинаптичної терміналей, агрегацію синап- тичних пухирців та підвищення щільності синаптичної щілини. У нейронах зміни були пов’язані із ушко- дженням органел метаболічного плану, розширенням канальців ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, накопиченням ліпофусцину та активацією аутофагосом. Застосування N-ацетилцистеїну сприяло розвитку компенсаторно-пристосувальних змін практично у всіх структурних компонентах кори щурів з ЦД1. При цьому нейрони практично не відрізнялись від таких в інтактних тварин. Це ж стосується і кровоносних капілярів. Meлатонін дещо зменшував набряк нейро- поля та забезпечував збереження більшої частини нейронів, тоді як поєднане застосування досліджу- ваних лікарських засобів показало збільшення кількості гліальних клітин – астроцитів. Висновки. Отримані дані вказують на високий церебропротекторний потенціал N-ацетилцистеїну та мелатоніну при ЦД1. Поєднане використання лікарських засобів чинить нейропротекторну дію через активацію астроцитарної глії.
  3. Новые слагаемые современной аритмологии – основы патогенеза и их клиническое обоснование    С. А. АНДРИЕВСКАЯ, В. К. КРОТЕНКО, В. А. КОЛЕСНИК
    патогенетическому и клиническому обоснованию применения препарата ранолазин в составе комплексной терапии ишемической болезни сердца (ИБС) с аритмическими осложнениями. Механизмы возникновения нарушений ритма и проводимости при этой нозологии изучены недостаточно. Наиболее вероятный механизм, лежащий в основе болезни – ишемический. Цель – оценка влияния ранолазина на нарушения ритма и проводимости при установленном диагнозе ИБС. Результаты. В статье приведены клинические случаи, при которых достигнута положительная динамика при осложненном течении ИБС по количеству ишемических приступов и нарушений ритма и проводимости (пароксизмов наджелудочковой тахикардии/тахиаритмии, наджелудочковых и желудочковых экстрасистол, восстановление внутрижелудочковой и атриовентрикулярной проводимости). Эффект был достигнут при добавлении к комплексу стандартной терапии препарата ранолазин. Контроль осуществлялся с помощью повторных регистраций электрокардиограммы (ЭКГ), суточного мониторирования ЭКГ (СМЭКГ). Дозировка ранолазина составила 500 мг два раза в день, с последующим повышением до 1000 мг 2 раза в день. Выводы. На клинических примерах показан положительный результат при назначении на фоне стандартной терапии ИБС препарата ранолазин. Отмечено его влияние на нарушения ритма (уменьшение количества наджелудочковых тахикардий/тахиаритмий и наджелудочковых экстрасистол, уменьшение количества желудочковых экстрасистол) и проводимость (восстановление атриовентрикулярной (AV) и наджелудочковой проводимости)
  4. Діагностичне значення N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду і стимулюючого фактора росту в пацієнтів з гострим коронарним синдромом    О. Ю. БАРНЕТТ, М. П. ГАЛЬКЕВИЧ, О. Ю. ЛАБІНСЬКА, Ю. Г. КИЯК
    Мета – з’ясувати діагностичну цінність визначення показника стимулюючого фактора росту (ST2) у пацієнтів з гострим коронарним синдромом (ГКС) та його кореляційний зв’язок з рівнем N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP). Матеріали та методи. Обстежено 186 пацієнтів з ГКС, з них 81 особа з ГКС з елевацією сегмента ST (ГКСелST) і 86 осіб – з ГКС без елевації сегмента ST (ГКСбелST). Для детальнішого дослідження було відібрано 25 пацієнтів у віці 61,67±1,13 роки із ГКСелST (І група) і 24 пацієнти віком 61,80±1,13 років з ГКСбелST (ІІ група). У них додатково визначали концентрацію NT-proBNP та ST2 у сироватці крові імуноферментним методом при поступленні в стаціонар і на 10-ту добу захворювання за допомогою тест-систем фірм Biomedica (Словаччина) і Presage ST2 assay (Critical Diagnostics, США) відповідно. Результати. При поступленні у стаціонар середні рівні NT-proBNP були вищими у пацієнтів із ГКСелST (779,41±57,86 пг/мл (І)), порівняно з пацієнтами із ГКСбелST (588,96±82,47 пг/мл (ІІ), р>0,05). При повторному визначенні NT-proBNP на 10-ту добу перебування у стаціонарі середні рівні показників становили 369,75±55,22 пг/мл (І) проти 139,95±19,57 пг/мл (ІІ) відповідно (p<0,01). Рівень ST2 у сироватці крові пацієн- тів із ГКСелST при поступленні у стаціонар достовірно перевищував відповідні показники у осіб з ГКСбелST (111,71±12,41 нг/мл (І) проти 77,58±6,5 нг/мл (ІІ), р<0,05). При повторному визначенні середній рівень ST2 у пацієнтів І групи становив 33,43±4,38 нг/мл, а у осіб ІІ групи – 30,20±2,05 нг/мл (р>0,05). Встановлено достовірні прямі кореляційні зв’язки середньої та високої сили між рівнями ST2 та NT-proBNP у пацієнтів з ГКСелST (І) при поступленні та на 10-ту добу перебування у стаціонарі (r=0,43 і r=0,85 при p<0,05 відповідно). У осіб з ГКСбелST (ІІ) кореляційні зв’язки між вказаними показниками були значно слабшими (r=0,35 і r=0,01 при p>0,05). Висновки. Збільшення рівня NT-proBNP пропорційне до розміру ділянки некрозу при гострому інфаркті міокарда. Kонцентрація ST2 корелює з тяжкістю симптомів серцевої недостатності при гострому коронарному синдромі. Одночасне підвищення показників ST2 і NT-proBNP дозволяє прогнозувати перебіг захворювання та розвитку серцево-судинних ускладнень.

Раздел:  Зміст номеру

  1. Зміст    Зміст
    Зміст

Раздел:  Вимоги до статей

  1. Вимоги    Вимоги
    Вимоги

Раздел:  Лекції, огляди

  1. Сучасний погляд на муколітичну терапію    М. М. КОЧУЄВА, І. І. ГРЕК, Г. І. КОЧУЄВ, А. В. РОГОЖИН
    У статті представлені сучасні наукові дані про комплексний лікувальний ефект нової унікальної форми випуску амброксолу – Респикс® Спрей, про його високу муколітичну та мукокінетичну активність з вира- женою відхаркувальною, протизапальною і антиоксидантною дією. Наведене наукове обґрунтування клінічних перспектив застосування даного лікарського засобу: здатність стимулювати синтез сурфак- танту та місцевий імунітет слизових оболонок респіраторного тракту, а також значно знижувати інтен- сивність болю в горлі.

В архив >>>

Ліки України
Мистецтво лікування
Medix Anti-Aging
Ліки України Плюс
електронне видання
Асcоциация
Пациентам
Авторам
События
Контакты

 





Компания Medix 2019 © - Все права защищены